В 1903 році поміщик В.А.Щапов розслідував причини початку дивних подій з 14- або 15-річною Наташею, служила в прислугах в Одесі. Вона була тільки що взята з села. Квартирантом в сім'ї, де вона служила, був середніх років доктор. Його чомусь все побоювалися, навіть господарі будинку. Наташа — тим більше. Одного разу господиня попросила Наташу допомогти тимчасово від'їжджаючого доктору винести речі. Наташі довго не було, а вона була потрібна господині. Та стала її шукати. Знайшла під сходами. У Наташі був повний занепад сил, і господиня ледве підняла її з підлоги. Пізніше Наташа розповіла, що доктор навіщось довго і наполегливо дивився на неї пронизливим і важким поглядом своїх чорних очей. Вона намагалася було піти і питала його, чи не забув він чого, але він мовчки продовжував дивитися на неї до тих пір, поки вона як би забулася під його поглядом, і коли він вже поїхав, довго стояла на місці, а потім ледве добрела до сходів і, знесилившись, опустилася на підлогу. А на наступний ранок почався типово «підлітковий» полтергейст. Довелося Наташу звільнити.
Конкретні дії сторонньої особи на «фокального носія» були й по відношенню до 14-річної одеської дівчинці Олені. Вона жила з батьком, матір'ю і двома молодшими братами. У них була вільна кімната, вони здали її молодій парі. Незабаром після цього, 23 Серпень 1910 року, померла мати Олени. 25 Вересень квартирантів вигнали, так як Софія, дружина квартиранта, постійно ображала Лену.
За кілька днів до цього Софія майже змусила Олену випити чарку якоїсь чорної рідини, понюхати щось, не мало запаху, і натерла чимось Олені віскі. Потім сказала: «Ну, тепер буде. Досить! Вдячна будеш! Але, дивись, нікому ні слова, інакше — помреш!»
На наступний день у Олени заболіла голова і шия, після від'їзду Софії почалися припадки, а 28 Вересень 1910 року — стуки, падіння, поломки предметів — звичайний набір «підліткового» полтергейсту.
У статті, опублікованій в київській «Пролетарській правді» від 2 Червень 1927 року розповідається:
«Було це ввечері 20 листопаді 1926 року. У невеликому будинку № 24 в Саперній слобідці почалися чудесні явища. До кімнати, де мирно розмовляли господиня будинку Андрійченко, її квартирантка Андрієвська та гостя Кесесіонова, почали літати з кухні, яка знаходилася поруч, різні предмети. Спочатку впало з печі на поріг кімнати поліно, потім почали літати ступки, сковорода, сільнички, пляшки з-під чорнила.
Найбільш впертою виявилася мильниця. Кілька разів її клали на полицю в кухні, а вона знову «зривалася» з місця і падала під ноги жінкам. Ще раніше до цього випадку в кухні не раз були чутні якісь стуки. Господиня покликала з іншої кімнати свого сина і його друзів. Вони уважно оглянули кухню, посміялися і незабаром пішли.
|
В 2010 році невідома сила випалила на тілі 22-річної Олени з Кривого Рогу, що знаходиться на восьмому місяці вагітності, незрозумілі знаки: на шиї, на руках, на животі. Дитина народилася без ускладнень. |
А тим часом хвилин через 20 речі знову стали робити в кімнаті «мертві петлі», ніж, зрозуміло, навели паніку на мирно розмовляють жінок. Треба було щось зробити. Господиня побігла до сусіда, начальнику районної міліції т.Ловлінскому, який в цей час саме був удома. Вислухавши Андрійченко, він узяв наган і пішов до неї. Тільки він, заспокоївши жінок, увійшов в кухню, як його оббризкав брудною водою. Потім перед очима полетіла з полиці на підлогу злощасна мильниця. Начальник району викликав по телефону міліціонерів. Як тільки міліціонери разом з т.Ловлінскім увійшли на кухню, мильниця знову у всіх на очах зірвалася з місця. Начальник району вистрілив у стіну. Міліція уважно все оглянула, зробила обшук у всій кімнаті, в підвалі, на горищі — і нічого підозрілого не виявила. А тим часом на очах у всіх міліціонерів почали літати і інші речі. Тоді викликали по телефону інспектора карного розшуку т.Нежданова. Оглянувши будинок і вирішивши, що тут робиться щось незрозуміле, а винна в цьому Кесесіонова, він забрав її і повіз в кримінальний розшук, а звідти відіслав в ГПУ. ГПУ звільнила Кесесіонову, а справа передало старшому слідчому Київського окружного суду. Той, провівши слідство, переслав його в Інститут науково-судової експертизи…»
Факт знаменитого полтергейсту на Подолі в 1927 році зафіксований навіть у зведеннях міліції та ОГПУ. Тоді в одну ніч незбагненним розуму чином «оновилися» купола відразу трьох церков, в тому числі і Михайлівського собору, стоїть якраз навпроти будівлі міської ОГПУ. Вранці, стурбовані «політичним підгрунтям» того, що сталося, чекісти терміново викликали для «матеріалістичного пояснення» явища президента АН УРСР О.О.Богомольця. І хоча тлумачення феномена вченими повністю не задовольнило «органи», всі наступні випадки полтергейсту (наприклад, в 1938 році в Святошино або в 1946 році у Васильківському районі) розглядалися ОГПУ (НКВД, МГБ) і міліцією з залученням Академії Наук України.
З характерних витівок полтергейсту в самий останній час, можна згадати криворізький інцидент (Інгулецький район) з вагітною Альоною: в ніч на Трійцю 2010 року невідома сила випалила на її тілі незрозумілі знаки: на шиї, на руках, на животі. Сліди на тілі у вигляді термічних опіків першого ступеня трималися півтора тижні, але витівки «полтергейсту» виражалися стукотами, відчуттям задухи і страху і т.д. тривали ще тривалий час.
Враховуючи повну відсутність в даний час лісовиків, будинкових та потвора, які є альтернативні пояснення настільки незрозумілим пригод?
В 1985 році В.Н.Фоменко (російський дослідник-аномалистами) висунув гіпотезу загального джерела полтергейсту, НЛО, ряду парапсихологічних та інших явищ. Їх джерело — Супермозок («Прибулець»), тобто зонд машинної цивілізації, представник Вищого Розуму на Землі. Супермозок, володіючи «чудовою» з нашої точки зору технологією і тому — незбагненними можливостями, збирає інформацію про все, що робиться на Землі, і використовує її для прогнозування. Зрозуміло, в своїх інтересах, а не в інтересах людства, над яким і проводиться цей гігантський, триває мільйони, а може бути, і мільярди років експеримент: Супермозок веде людство до тільки йому одному веденої мети. Для уточнення своїх прогнозів Супермозок показує окремим представникам людства НЛО, полтергейсти, «Снігової людини», чудовисько озера Лох-Несс, наділяє людину видатними парапсихологічними здібностями — до телепатії, ясновидіння, передбачення, біолокації, цілительству. Обробивши отримані за допомогою такого «опитування» відомості, Супермозок отримує можливість більш впевнено будувати свої дії. Для уточнення своїх прогнозів Супермозок, на думку автора гіпотези, проводить полтергейсти як тест на емоційно-психологічну реакцію людей. Частина полтергейстів, можливо, проводиться для уточнення методики такого тестування та прогнозування.
Мічені. Іноді невідома сила, яка через брак іншою термінологією іменується «полтергейстом» залишає на тілі людей хитромудрі малюнки, як би в знак про доконаний контакті або бути може, позначаючи «особливих» людей в рамках невідомого великого експерименту (не виключено, що в рамках експерименту, який згаданий в гіпотезі В.Н.Фоменко). Удивительно, але часто, такі «мітки» можуть бути результатом і уфологічного досвіду.
Вадим Орлов, науковий оглядач журналу «Техніка-молоді», мабуть, вперше в історії тоді ще радянської аномалістики, звернув увагу дослідників на певні пов'язані між собою факти. В журналі «ТМ» № 4/1992 він публікує статтю «Мічені люди» з оглядом випадків, коли після уфологічних контактів на тілі людей з'являлися шрами, мітки, дивні знаки і малюнки. Стаття багатьох змусила серйозно замислитися, а дослідники аномальних явищ з різних міст країни раптом виявили в своїх архівах масу аналогічних випадків. Так згодом спливла в уфології тема «мічених людей»[1] («Космічних татуювань»), не дає спокою не тільки «поміченим», але і дослідникам.
У своїй статті В.Орлов описує український випадок появи таких міток: «Два десятка фіолетових кілець розміром з двокопієчну монету з'явилися в серпні 1990 року на лопатках Людмили Т., мешканки села Масани Чернігівської області. Всередині одного з кілець добре видно стріловидний знак, усередині іншого - подоба літери «тау». Деякі кільця насунені одне на інше, і тому символи всередині них важко розпізнати.
|
Кільця, що з'явилися на лопатках Людмили Т., мешканки села Масани (Чернігівська область) |
Перед виникненням малюнків три вечори поспіль спостерігалися аномальні явища. Спершу на стінці серванта закрутилися чотири точки. Іншим разом Людмила бачила з відкритого вікна яскравий куля розміром з футбольний м'яч, завислий ненадовго над дахом будинку на протилежному боці вулиці. Ще через кілька днів аналогічний таємничий об'єкт завис на тому ж місці, але на цей раз в кулі можна було розрізнити темну пляму меншого розміру. Неспокійним був у ту ніч сон п'ятирічного сина. Після півночі він раптом встав в ліжечку, був збуджений, а коли знову заснув, повторював уві сні: «Не хочу! Не хочу!»Снилися йому, як він сказав на наступний день, дві істоти, котрі літали біля крон дерев у якомусь апараті. Тоді-то і виявила 28-річна жінка у себе на спині кільця-символи».